Поради

20 ПОРАД БАТЬКАМ ВІД ДИТЯЧОГО ЛОГОПЕДА

 

Порада № 1

ПОЧНЕМО З ВАС

Мова не виникає сама по собі, їй необхідно вчитися, і можливо це тільки в процесі спілкування. Навіть якщо ви мовчазні від природи - все одно говорите з дитиною. Дитина легше розуміє звернену мову, якщо вона пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.

Порада № 2

ЗУСТРІЧ ПОГЛЯДІВ

Озвучуйте будь-яку ситуацію - але тільки якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться їй в очі. Це особливо важливо, якщо ваша дитина надмірно активна, постійно рухається.

Якщо ваш малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив вашу артикуляцію.

Порада № 3

ГОВОРІТЬ ЧІТКО

Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, фразу. Діти дуже чуйні до інтонації - тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, вимовляйте якомога більш виразно.

Порада № 4

ТЕ САМЕ, але по-різному

Повторюйте багато разів одне й те саме слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не один раз і в різних контекстах.

Порада № 5

НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ

Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред'являючи їй відразу велику кількість завідомо незнайомих слів.

Порада № 6

ДОБРИЙ НАСТРІЙ - ЗАПОРУКА УСПІХУ

Вимовляйте нове слово в емоційно сприятливій ситуації. Психологи помітили: у таких умовах дитина навчається в десять разів краще.

Порада № 7

ВСІ ПОЧУТТЯ У СОЮЗІ З ПРОМОВОЮ

Важливо, щоб дитина мала можливість бачити, торкатися, нюхати, тобто вивчати предмет різними способами. Якщо побачите, що дитина взяла предмет, відразу ж назвіть його кілька разів - чітко і виразно.

Порада № 8

В ОСНОВІ МОВИ - прагнення до спілкування

Завжди схвалюйте бажання дитини вступити з вами в контакт. Підтримуйте це прагнення спілкуватися!

Порада № 9

ПРАГНЕННЯ ДО РІЗНОМАНІТНОСТІ

Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи ланцюжок слів з іншими приголосними і голосними (дя-дя-дя, ма-ма-ма, ка-ко-ку).

Порада № 10

ПОВАЖАЙТЕ СПРОБИ ДИТИНИ ГОВОРИТИ

Мова розвивається на основі наслідування і само наслідування. Коли дитина говорить сама або разом з вами, вимикайте гучну музику, телевізор і намагайтеся дати їй можливість чути себе і вас. Не сюсюкайте з дитиною, адже ж ви не хочете потім переучувати її спілкуватися нормально.

Порада № 11

НАВЧАЙТЕ У ГРІ

Створюйте такі ситуації в грі, де дитині знадобиться звуконаслідування. Спонукаєте ви, а не ситуація.

Порада № 12

НЕ ПОПЕРЕДЖАЙТЕ БАЖАННЯ ДИТИНИ

Батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини. У малюка не виникає необхідності вимовляти що-небудь. Є небезпека затримки дитини на стадії жестового спілкування.

Порада № 13

РОЗШИРЕННЯ СЛОВНИКА

Дитина володіє словом на двох рівнях:

  • розуміє його - пасивний словник,
  • каже - активний.

Якщо ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов'язково призведе до лексичного вибуху.

Порада № 14

ВЕДІТЬ ЩОДЕННИК

Фіксуйте його мовні досягнення, записуйте, скільки слів дитина розуміє, які виголошує.

Порада № 15

РОЗВИВАТИ ФОНЕМАТИЧНИЙ ЗВУК

Спонукайте розрізняти близькі звуки, слова, які відрізняються 1 звуком.

Порада № 16

НЕ НЕХТУЙТЕ ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯМ

Використовуйте слова типу «бух», «ням-ням», «ав-ав». Створіть основу для повноцінної мови.

Порада № 17

ЧИТАЙТЕ ...

Читайте короткі казки, вірші по кілька разів - діти краще сприймають тексти, які вони вже чули.

Порада № 18

ПАЛЬЧИКИ НА ДОПОМОГУ ПРОМОВІ

Розвивайте дрібну моторику - точні рухи пальців руки. Вона тісно пов'язана з розвитком мови.

Порада № 19

БУДЬТЕ ТЕРПЛЯЧИМ, ПОБЛАЖЛИВИМ І ... ОБЕРЕЖНИМ

Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, не смійтеся, не повторюйте неправильну вимову. Спонукайте дитину послухати правильне проголошення і спробувати його повторити.

Порада № 20

ТІЛЬКИ ВИ!

Пам'ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть своє маля.

 

 

Деякі поради для батьків, які виховують дітей з вадами мови,

для розвитку дрібної моторики рук.

 

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. І зараз в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно    виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад "Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

 

  Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

  • Розминати пальцями пластилін, глину.
  • Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
  • Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
  • Стискати та розтискати кулачки.
  • Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може    просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
  • Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
  • Показувати окремо тільки по одному пальчику.
  • Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
  • Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
  • Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
  • Нанизувати великі ґудзики на нитку.
  • Зав’язувати вузлики на мотузці. - Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
  • Закручувати шурупи, гайки.
  • Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
  • Складання матрьошок.
  • Малювання у повітрі
  • Ігри з піском, водою.
  • Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
  • Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. "Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході "пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

"Пальчикові ігри – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях "праворуч”, "ліворуч”, "вгору”, "вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я

(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

 

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так.

(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

 

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий.

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

 

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили.

(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

 

  Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить.

(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

 

  Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриємо вмить.

Постукали, покрутили І легесенько відкрили.

  (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують одинодного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

 

 
                                                     Артикуляційна гімнастика
 

Чиста мова дошкільнят – бажання для багатьох батьків. Це і вірно, адже ті дефекти вимови звуків, які у дво - трирічної дитини природні і милі, після 4-5 років вже стають логопедичною проблемою.


Поясню. В період освоєння мови вимова малюка завжди недосконала. Це обумовлено, по-перше, недостатньою розвиненістю рухів мовних органів (язика, нижньої щелепи, губ, м'якого неба), і, по-друге, фонематичним слухом, що знаходиться на стадії формування (Фонематичний слух - це здатність сприймати і диференціювати всі звуки мови) . До 4-5 років в нормі всі ці недосконалості проходять самі собою, дитина освоює вимову всіх звуків і правильне використання їх у словах.

Але нерідко буває й так, що дефекти вимови не виправляються природно до цього віку і приймають форму стійкого порушення. У цьому випадку важливо вчасно розпочати систематичні заняття з логопедом, оскільки з кожним роком корекція дається все складніше, для неї потрібно все більше часу і все більше зусиль дитини. Чотирьох-п'ятирічна дитина має незаперечну величезну перевагу перед семирічними у вирішенні своїх проблем вимови.

Давайте обговоримо, що може допомогти дитині ефективно опанувати правильною вимовою, як на етапі природного освоєння, так і у випадку необхідності корекційних занять. Захоплюючим і дієвим методом стане артикуляційна гімнастика.

За допомогою артикуляційної гімнастики тренуються правильні повноцінні рухи мовних органів, які необхідні для правильної вимови звуків. Якщо простіше, то її можна назвати "зарядкою для язичків" і легко зробити улюбленою і веселою грою для малюка.

Кожна з вправ має свою образну назву, у заняттях з дитиною батьки можуть використовувати її або вигадати свою, більш вдалу. Назви дозволяють перетворити артикуляційну гімнастику на гру, що зацікавить дитину. Ще краще, якщо мама придумає цілу казку про веселого вигадника язичка, якому не сидиться на місці.
Отже, вправи:

"Лопата"

Широкий і розслаблений язичок лягає на нижню губу і відпочиває (10-15 секунд). Уважно стежити за тим, щоб язичок був максимально розслаблений, не смикався

"Ямка"

Із широко розкритого роту висунувся широкий язичок. Його кінчик і краї піднімаються вгору, тягнуться до зубок, але не дістають. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Голки"

Язичок висунувся сильно з ротика, напружившись, став вузьким і гострим, як колюча голка. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Рулончики"

Широкий м'який язичок сильно висунувся з ротика. Верхні зуби притискають-утримують його, а кінчик язичка звернути рулончиком і притискати до нижніх зубок зсередини. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Маятник"

Висунути вузький язичок і пересувати то вправо, то вліво, дивитися на праву щоку, потім повільно ковзати до лівої, і назад. Повторити повільно 15-20 разів

"Коник"

Язичок присмоктати до неба, потім цокати, як конячка копитцем. Цокати сильно, повільно - тоді тягнуться під'язикові зв'язки. Повторити повільно 10-15 разів

"Резинка"

Язичок присмоктати до неба й утримувати міцно. При цьому нижня щелепа опускається вниз, натягуючи під'язикові зв’язки як гумку. Повторити повільно 15-20 разів

"Гойдалки"

Вузький язичок тягнеться то до носа, то до підборіддя. Повторити повільно 10-15 разів

"Вкуснятина"

висовуєте широкий м'який язичок, смачно облизувати верхню губу і ховається назад у рот. Повторити повільно 15-20 разів

"Змія"

Гострий вузький язичок сильно висунувся, а потім сховався всередину рота. Повторити повільно 15-20 разів

"Колесо"

Облизувати верхню, потім нижню губу по колу - кілька разів за годинниковою стрілкою, потім кілька разів проти годинникової стрілки. Повторити повільно 10 разів

"Катушка"

Вихідне положення - вправа "рулончиків". Кінчик язика постійно впирається в нижні зуби зсередини, а широкий язичок "викочуються" з рота і ховається. Повторити 15 разів

Не обов'язково робити всі вправи за один раз. Добре приділяти гімнастиці 3-5 хвилин кілька разів на дня, якщо дитина хоче більше - на здоров'я! Приділіть багато уваги цікавій організації гімнастики, постарайтеся зацікавити дитину, щоб не примушувати її, щоб з мовними рухами не асоціювався негативний настрій.
         
Хороше мовлення дитини – запорука її успішного навчання у школі.
 
Дотримуйтесь рекомендацій пам′ятки, і діти будуть добре виховані та навчені.
  1.  Наполеглива робота вихователя та систематичні заняття батьків із дитиною вдома. Адже «без хороших батьків немає хорошого виховання попри всі школи та університети» (І.Карамзін).
  2.  Мовлення батьків має стати прикладом для наслідування вашою дитиною.
  3.  Чітка і правильна мова під час наслідування захистить дитину від недоліків у мовленні.
  4.  Цікавтеся і вчіться разом із дитиною правильно розмовляти українською мовою.
  5.  Якщо часом ваша дитина відмовляється від занять, не дорікайте їй та не виказуйте своїх розчарувань або негативних емоцій.
  6.  Підтримка з боку батьків та схвалення допоможуть дитині подолати труднощі і досягти чергової перемоги.
  7.  Нехай ваші заняття з дитиною будуть у вигляді мовленнєвої гри-забави.
  8.  Для занать обирайте час, коли дитина перебуває у хорошому настрої. Добираючи ігри, зважайте на темперамент дитини.
  9.  Не фіксуйте увагу дитини на помилках, вона може відмовотися від подальших занять. Подбадьорте її та розпочніть вивчення матеріалу з простішого, поступово ускладнюючи.
  10.  Коротенький віршик, розказаний веселим або загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри-заняття.
  11.  Заняття слід проводити двічі-трічі на тиждень. Тривалість мовленнєвого заняття з дітьми 2-3 років – 10 хв., 4-5-ти років – 15-20 хв.
  12.  Заняття-гру можна проводити в місці відпочинку, на природі, йдучи до дитячого садка.

 

 

«Якщо цікаво – та й неважко»

Артикуляційна база мовлення — сукупність артикуляційних навичок, потрібних для правильного вимовляння звуків тієї чи іншої мови. Артикуляція (від лат. articulatio «вимовляння») — робота органів мовлення, тобто сукупність їх порухів при вимові певного звука.

Артикуляційна гімнастика – вправи для тренування органів артикуляції (губ, язика, нижньої щелепи), необхідні для правильної звуковимови.

Користь артикуляційної гімнастики:

- поліпшення кровопостачання, нервової провідності і рухливості артикуляційних органів;

- зміцнення м`язової системи щік, губ і язика;

- навички, що дозволяють утримувати потрібне артикуляційне положення;

- збільшення амплітуди рухів;

- зниження напруженості артикуляційних органів;

- постановка правильної вимови звуків.

Види артикуляційної гімнастики

Артикуляційна гімнастика для вимови звуків поділяється на так звані статичні вправи і динамічні.

Для кожного окремого звуку необхідно підбирати свій гімнастичний комплекс, який дозволить міцно закріпити отримані навички.

Статичні вправи дозволяють дитині навчитися утримувати правильну артикуляційну позу протягом кількох секунд, в той час як динамічні повторюються ритмічно, що дає можливість виробити рухливість губ та вимові звуків, а також полегшити їх переключення та координованість.

Мета артикуляційної гімнастики – вироблення повноцінних рухів і певних положень органів артикуляційного апарату, необхідних для правильної вимови звуків.

Як правильно виконувати артикуляційну гімнастику?

Проводити артикуляційну гімнастику потрібно щодня, щоб рухові навички, які виробляються у дітей, закріплювалися, ставали міцнішими. Краще її робити 2-3 рази в день по 5-7 хвилин. Не слід пропонувати дітям більше 2-3 вправ за один раз.

Артикуляційну гімнастику виконують сидячи. У такому положенні у дитини пряма спина, тіло ненапружене, руки й ноги знаходяться у спокійному стані. Дитина повинна добре бачити обличчя дорослого, а також своє обличчя, щоб самостійно контролювати правильність виконання вправ. Тому дитина і дорослий під час проведення артикуляційної гімнастики повинні знаходитися перед настінним дзеркалом.

Періодично дитині слід задавати питання: «Що робить язичок?», «Де знаходиться твій язичок?». Всі вправи проводяться чітко фіксуючи рухи. Артикуляційна гімнастика - це хороший метод для досягнення позитивного результату за короткий термін, якщо вчасно виявити відхилення і взятися за роботу з дитиною.

 
ВАШІ ВЗАЄМИНИ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ

Дитина із особливими освітніми потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

  • Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
  • Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами- це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
  • Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
  • У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами.
  • Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, узакладі освіти, на вулиці.
  • Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
  • У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для дитини.
  • Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома, в закладах освіти. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
  • Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів, вихователів, асистентів вчителів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів-фахівців.
  • Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
  • Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
  • Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

 


1
2
3
4