Протидія булінгу

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Наказ "Про запобігання булінгу" КЗДО №336 ДМР

Наказ "Про створення комісії для розгляду випадків булінгу" КЗДО №336 ДМР

ЗРАЗОК заяви

 

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

БУЛІНГ – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:

  • Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.

  • Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

  • Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

  • Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

- Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

- Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

- Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

 

ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

 

Алгоритм дій учасників освітнього процесу

КЗО «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №336

комбінованого типу» Дніпровської міської ради при виявленні ознак булінгу 

 

  1. Якщо педагог чи інші працівники, батьки чи учасники освітнього процесу стали свідками булінгу, то вони мають повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась жертва булінгу чи ні.

  2. Після отримання звернення дитина чи інша постраждала особа інформує керівника закладу освіти у письмовій формі (заява) про випадок булінгу.

  3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то завідувач закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

  4. До складу комісії входять: педагоги, психолог, батьки постраждалого та «булера» (за згодою), керівник закладу та інші заінтересовані особи.

  5. У разі якщо комісія не кваліфікує випадок як боулінг, а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

  6. За будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

 

 

Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

і спрямовані на захист прав та інтересів осіб,

які постраждали від такого насильства

 1. У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їх уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей.

2. У разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, працівник зобов’язаний передати уповноваженій особі закладу освіти, а у разі її відсутності - безпосередньо керівникові закладу освіти (директорові) чи вихователю-методисту інформацію про дитину з метою планування подальших дій щодо заходів для надання медичної, психологічної або іншої допомоги постраждалому.

 

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

 1.Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.

2.Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

3.Здобувач освіти, який став свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .

4.Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.

5.Керівникзакладу освіти має розглянути звернення.

6.Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

7.Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

8.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9.Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

 

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ,

ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

 

1. Після проведення розслідування та засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відповідно до заяви про випадок булінгу (цькування) здобувача освіти, його батьків, законних представників, інших осіб, у разі, якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт керівник закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

2. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

3. За будь-якого рішення комісії керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

4. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» передбачені штрафи за булінг (цькування):

- Штраф за булінг становить від 50 до 100 не оподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф – від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

- Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (витяг)

Здобувачі освіти мають право:

- на отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)";

- Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, … інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Педагогічні працівники мають право:

- на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

- Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Батьки мають право:

- подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

- вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

зобов’язані:

- сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

- виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Психологічна служба:

- Психологічна служба у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);

Телефони довіри:

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 5017 20

- Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

- Національна поліція України 102

 

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ)

ЗВЕРНЕНЬ/ПОВІДОМЛЕНЬ

ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вихователь повідомляє про це адміністрацію закладу освіти. Заява батьків подається на ім’я керівника закладу освіти.

2. Адміністрація відразу реагує на представлені факти, з’ясовуючи причини. Керівник закладу освіти або його засновник розглядає заяву вдень її подання та видає рішення про проведення розслідування.

3.Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.

4. Створення комісії для розгляду факту булінгу. Керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (в тому числі психолог), батьки постраждалого табулера, керівник закладу та інші зацікавлені особи для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.

5. Проводиться бесіда вихователя, практичного психолога з булером та жертвою;

6. Бесіда з дітьми щодо з’ясування причин проявів булінгу. Бесіда окремо з булером, з жертвою, їх батьками;

7. Відпрацювання навичок поведінки та виведення із стану «жертви», надання рекомендацій усім учасникам розглянутої справи ;

8. Узагальнення результатів роботи комісії щодо розгляду випадку, прийняття рішень.

9. Інформування відповідні органи з метою прийняття рішення для притягнення до відповідальності згідно з законодавством України.

10. Рішення комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії.

11. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

12. Потерпілий чи його/ її представник,також, можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу справах дітей з повідомленням про випадок булінгу (цькування).

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він чи його/її представник можуть одразу звернутись до органів Національної поліції України.

 

Права та обов’язки учасників освітнього процесу

стосовно протидії та запобігання булінгу (цькування)

 

Права

Обов’язок

Здобувачі освіти (стаття 53)

  • захист під час освітнього процесу від булінгу (цькуванню);

  • отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб


Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу (стаття 54)

  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю

  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб


Батьки здобувачів освіти (стаття 55)

  • подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу

  • вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу

  • сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

  • виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти


У закладі дошкільної освіти мають бути захищеними усі учасники освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

 

На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

– особи, які постраждала від булінгу (цькування),

– особи, які стали свідком боулінгу,

– особи, які вчинили булінг (цькування).

Відповідальна особа за проведення роботи, спрямованої на запобігання та протидію булінгу (цькуванню): Андріяш Т.Г. – практичний психолог ДНЗ №336.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. Приходити вчасно в заклад дошкільної освіти.

2. Вітатися з усіма працівниками закладу дошкільної освіти.

3. З повагою відноситися до старших, прислухатися до порад працівників.

4. Повідомляти про зміну в стані здоров’я.

5. Бережно ставитися до іграшок, книг та всього майна закладу.

6. Слідкувати за станом свого одягу: акуратно складати одяг в шафу, не бруднити одяг та взуття на прогулянці.

7. Дотримуватися правил особистої гігієни: користуватися серветкою, особистою носової хусткою, мити руки з милом та насухо витирати рушником, за потребою змінювати вологий одяг чи взуття.

8. У закладі голосно не розмовляти, не кричати та не бігати.

9. Не ображати дітей (дорослих) - однолітків та дітей (дорослих) молодших за віком.

10. Дотримуватися правил безпечної поведінки в дошкільному навчальному закладі.

11. Бути толерантним, ввічливим у спілкуванні з учасниками освітнього процесу.

12. Вміти вислухати, не сперечатися.

13. Вирішувати спірні питання дипломатично, коректно.

14. Не проявляти ніяких видів агресії, грубощів, образ до дітей (дорослих), інших учасників освітнього процесу.

15. Не приносити до закладу освіти нічого небезпечного.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

НАКАЗ

28.12.2019                            № 1646

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 лютого 2020 р.
за № 111/34394

https://zakonst.rada.gov.ua/images/gerb.gif

Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

 

Відповідно до абзацу дев’ятогочастини першої статті 64 Закону України «Про освіту», згідно з пунктом 8Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С. 

Міністр                                                         Г. Новосад

 

 

 


 


 


 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки України
28 грудня 2019 року № 1646


 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 лютого 2020 р.
за № 111/34394

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

- кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

- потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

- спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

- сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

- замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

- неврівноважена поведінка;

- агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

- різка зміна звичної для дитини поведінки;

- уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

- відлюдкуватість, уникнення спілкування;

- ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

- занижена самооцінка, наявність почуття провини;

- поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

- демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

- схильність до пропуску навчальних занять;

- відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

- депресивні стани;

- ауто агресія (самоушкодження);

- суїцидальні прояви;

- явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

- намагання приховати травми та обставини їх отримання;

- скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

- наявність фото-, відео- та аудіо матеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

- наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

  • умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

  • будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

  • будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

  • інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

- служба освітнього омбудсмена;

- служби у справах дітей;

- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

-органи місцевого самоврядування;

- керівники та інші працівники закладів освіти;

- засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

- територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

- вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

- звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

- повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

- невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

- за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

- повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

- повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

- скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть за2лучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

- ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

- брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

- висловлювати окрему думку усно або письмово;

- вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов’язаний:

- особисто брати участь у роботі комісії;

- не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

- виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

- брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

- законності;

- верховенства права;

- поваги та дотримання прав і свобод людини;

- неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

- відкритості та прозорості;

- конфіденційності та захисту персональних даних;

- невідкладного реагування;

- комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

- нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

3. До завдань комісії належать:

- збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

- розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

- оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

- визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

- моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

- надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

- надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

  • ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

  • ставити питання по суті розгляду;

  • подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

- визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

- виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

- визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

- недискримінації за будь-якими ознаками;

- ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

- партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

- особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

- розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

- гендерної рівності;

- участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

- створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

- визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

- підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

- формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

- заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

- спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

- мати вимірювані показники ефективності;

- залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

- організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

- організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

- контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

- розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

- розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

- розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

- здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

- відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;

- здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

- здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

- здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

- підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

- створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату інклюзивної
та позашкільної освіти

                                               В. Хіврич

 

 

У закладі дошкільної освіти мають бути захищеними усі учасники освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

    На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

– особи, які постраждала від булінгу (цькування),

– особи, які стали свідком боулінгу,

– особи, які вчинили булінг (цькування).

Відповідальна особа за проведення роботи, спрямованої на запобігання та протидію булінгу (цькуванню): Тетяна АНДРІЯШ – практичний психолог ЗДО №336.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. Приходити вчасно в заклад дошкільної освіти.

2. Вітатися з усіма працівниками закладу дошкільної освіти.

3. З повагою відноситися до старших, прислухатися до порад працівників.

4. Повідомляти про зміну в стані здоров’я.

5. Бережно ставитися до іграшок, книг та всього майна закладу.

6. Слідкувати за станом свого одягу: акуратно складати одяг в шафу, не бруднити одяг та взуття на прогулянці.

7. Дотримуватися правил особистої гігієни: користуватися серветкою, особистою носової хусткою, мити руки з милом та насухо витирати рушником, за потребою змінювати вологий одяг чи взуття.

8. У закладі голосно не розмовляти, не кричати та не бігати.

9. Не ображати дітей (дорослих) - однолітків та дітей (дорослих) молодших за віком.

10. Дотримуватися правил безпечної поведінки в закладі.

11. Бути толерантним, ввічливим у спілкуванні з учасниками освітнього процесу.

12. Вміти вислухати, не сперечатися.

13. Вирішувати спірні питання дипломатично, коректно.

14. Не проявляти ніяких видів агресії, грубощів, образ до дітей (дорослих), інших учасників освітнього процесу.

15. Не приносити до закладу освіти нічого небезпечного.

 

Права та обов’язки учасників освітнього процесу

стосовно протидії та запобігання булінгу (цькування)

 

Права

Обов’язок

Здобувачі освіти (стаття 53)

  • захист під час освітнього процесу від булінгу (цькуванню);
  • отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб

 

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу (стаття 54)

  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб

 

Батьки здобувачів освіти (стаття 55)

  • подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу
  • вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу
  • сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
  • виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти
 

 

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

 

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) ЗВЕРНЕНЬ/ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 

 

 


1
2
3